щасливими не народжуються ними стають

філософічність поезії Рильського

накосив коням трави.

2. Копач назвав робітників Герасима:

а) сараною; б) прожорами; в) товстунами; г) худобою.

3. Копачеві наснилося, що він викопав гроші і приїхав до:

а) Києва; б) Парижа; в) Лондона; г) Нью-Йорка.

4. Думок у Герасима було стільки, як:

а) листячка на дереві; б) хмар на небі; в) піску в морі; г) худоби в Жолудя.

5. За фальшиві гроші Герасим хоче викупити землі:

а) Пузиря; б) Смоквинова; в) Чобота; г) найбагатшого купця.

6. Хто у героїв п’єси постійно полюбляв повторювати: «Опит — велике діло»?

а) Параска; б) Копач; в) Герасим; г) Савка.

7. На низинці Копач пропонує Герасиму:

а) посадити садок; б) збудувати ферму; в) викопати колодязь; г) зробити власний ставок.

8. Ідучи до Пузиря, Копач із собою взяв:

а) шматок сала і хліб; б) глек сметани; в) хліб з часником; г) домашньої ковбаски.

9. На думку Копача, біди не чинить:

а) запас їжі; б) сотня грошей; в) раціональна думка; г) теплий одяг.

10. Герасиму не подобалося в Копачеві те, що той:

а) постійно надавав поради; б) просив у нього їсти; в) хвалився своїми досягненнями у розкопках; г) намагався зверхньо поводити себе у ставленні з ним.

11. «Блажен чоловік, іже скоти милує»,— так висловився Герасим, коли:

а) Копач просив у нього коней, щоб поїхати до Пузиря; б) дізнався про зневажливе ставлення Жолудя до своєї худоби; в) Параска звернулася до нього з проханням дати їй коней, щоб з’їздити до церкви; г) бачив, як Клим годує худобу.

12. Герасим порівнював Параску з:

а) пишною квіткою; б) конякою; в) бджолою; г) соловейком.

:Існує неспростовна істина: «Краса врятує світ». Кожен розуміє її по-своєму, і залежить це від того, в чому саме він убачає силу краси. чтобы был не этот у подруги просто такой

Думка
Тече вода в синє море,
Та не витікає;
Шука козак свою долю,
А долі немає.
Пішов козак світ за очі;
Грає синє море,
Грав серце козацькеє,
А думка говорить:
«Куди ти йдеш, не спитавшись?
На кого покинув
Батька, неньку старенькую,
Молоду дівчину?
На чужині не ті люди,
Тяжко з ними жити!
Ні з ким буде поплакати»
Ні поговорити».

Сидить козак на тім боці,—
Грає синє море.
Думав, доля зустрінеться,—
Спіткалося горе.
А журавлі летять собі
Додому ключами.
Плаче козак — шляхи биті
Заросли тернами.

може бути насправді ніжна, лагідна, щира, а красива людина - заздрісна, підла, зарозуміла. На уроках української літератури ми вчили оповідання "Маленький горбань". Мене дуже вразив Павлик своєю лагідністю, а Захарко навпаки - своєю безсердечністю. Цей твір можна сказати є битвою між добром - Павликом і злом - Захарком. На мою думку, це оповіданнявчить нас любити і пізнавати людей не дуже красивих, але з доброю душею.